Николай Мозговой - грай, музико моя

Ти - промінь, чи душі відкритий звук,
Чи - Всесвіту негадане послання,
Чи - дивні біоструми ніжних рук,
Чи - серця самотливого благання.
Ти - образ дивний, той, що я люблю,
Люблю на грані "бути", чи "не бути".
І звуки в обриси твої ліплю,
І не знаю, чи любити, чи забути.

Грай, музико моя, багаття чарівне,
Розклади навсамісінько у серці.
Молю тебе молю, почуй мене,
Хай пісня ця в душі твоїй озветься.

Грай, музико моя, багаття чарівне,
Розкладене в самісінькому серці.
Нестерпно як, мов втратив я тебе
Моя любов – все зрушено, все рветься.

Грай, музико моя, багаття чарівне,
Розкладене в самісінькому серці.
Молю тебе молю, почуй мене,
Хай пісня ця в душі твоїй озветься.

Ти - горечко моє, любов моя,
Якими поєдналися, ми у собі,
Живем на світі поруч – ти і я,
Та в кожного своя на серці музика.