Олександр Пономарьов - Не ламай калину

Край дороги не рубай тополю,
Може та тополя - твоя доля.
Твоя доля світла тополина,
Наче пісня журавлина.
Не рубай тополю, не рубай тополю,
Бо зустрінешся з бідою.
Не рубай тополю, не рубай тополю,
Краще принеси, ти, їй води.

Не ламай калину біля хати,
Бо вона заплаче наче мати.
І впадуть на трави, на шовкові,
Серця сльози колискові.
Не ламай калину, не ламай калину,
Бо вона в житті єдина.
Не ламай калину, не ламай калину,
Краще їй онуків принеси.

Не стріляй у птаха на світанні,
Може він любов твоя остання.
Може то кохання білий лебідь,
Що крізь ніч летів до тебе.
Не стріляй у птаха, не ламай, ти, крила,
Твоє щастя прилетіло.
Не стріляй у птаха, не стріляй у птаха,
Краще з ним у небо полети.

Не рубай тополю, не ламай калину,
Світлу мрію журавлину.
Збережи назавжди, збережи назавжди,
Ти на все життя їх збережи.